Кабінет ректора: pro et contra

Цього тижня, 28 вересня, відбудеться другий тур виборів ректора Національної музичної академії ім. П.Чайковського.

Як відомо, Академію (консерваторію) останнім часом трусили гучні скандали через “кабінет ректора”, тобто чехарда з виконуючими обов’язки керівника музичного вишу.

І це не єдиний скандал. Навіть дивно, що два провідних музичних виші країни стали постачальниками лунких сюжетів для ЗМІ. Як відомо, під час вступної кампанії піймали на хабарі дружину ректора Одеської Національної академії ім. А.Нежданової (дружина працювала під керівництвом чоловіка).

александр сокол

Олександр Сокіл

 

Нині за цим, як кажуть юристи, епізодом, тривають суди, розгляди, ректора О.Сокола відсторонено від посади, виш готується до призначених на 31 жовтня виборів нового керівника. Поки що на конкурс в Одесі подано одну заяву — від композитора Кармелли Цепколенко.

Не менш, а то й більш одіозною сприймається колізія у зв’язку з виборами ректора Національної музичної академії України ім. П.Чайковського.

владимир рожок

Володимир Рожок

 

Навесні пішов у відставку Володимир Рожок, котрий відпрацював ректором два терміни (14 років). Мінкульт призначив в.о. ректора 46-річного Максима Тимошенка, сина передостаннього ректора НМАУ Олега Тимошенка.

Максим Олегович закінчив диригентсько-хорове відділення КССМШ ім. М.Лисенка, навчався в університеті ім. І.Карпенка-Карого, перевівся в Київський Національний економічний університет. Згодом Тимошенко-молодший здобув другу освіту й захистив кандидатську дисертацію в галузі культурології в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Крім сімейних, інших міцних зв’язків Максима Тимошенка з Музичною академією не виявлено. Кандидат на посаду ректора НМАУ працював і продовжує працювати в альма-матер — Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.

максим тимошенко

Максим Тимошенко

 

Тут у 42 роки він здобув звання професора. Тимошенко — заслужений діяч мистецтв України, тричі орденоносець, відмінник народної освіти, Посол миру, дійсний член Української академії наук, член ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста тощо. Диво, яка блискуча кар’єра, просто чудеса.

Так само несподівано, як і призначили, буквально через півтора місяця Тимошенка блискавично відсторонили від посади. На його місце 1 серпня Міністерство культури призначило юриста за освітою, першого проректора НМАУ Анатолія Бровія. Про справжні причини історія, очевидно, повідає згодом. І визначить, яка роль у цій кадровій чехарді належить впливовим бізнесменам, мінкультівським радникам, російським оперним співачкам.

анатолий бровий

Анатолій Бровий

 

Нагадаю, що на тлі гучних перепризначень у Академії почався небачений раніше (в досить обережному й соціально малоактивному світі музики) “громадський рух”, що особливо здивувало в період відпусток і канікул.

Пішли “вкиди” в будівлю консерваторії “тітушок”. Були мітинги під Міністерством культури й під консерваторією різноманітних поборників справедливості. Були навіть барикадуванння ректорського кабінету й активна боротьба за вишівську печатку. А ще — колективні листи від прихильників обох сторін (знятого й призначеного в.о. ректора) в усі інстанції. І, зрозуміло, бурхлива полеміка в соцмережах і багато медіа-матеріалів.

Однак, як виявилося, лихо не без добра! Під час шаленого бліцкригу багатьом стало зрозуміло, що в консерваторії є й здорові сили, небайдужі щодо її майбутнього.

Крім Максима Тимошенка (і навіть В.Ріжка, який набрався духу на третій термін), на конкурс подали документи відразу п’ятеро викладачів НМАУ!

Виникла небачена доти ситуація. Вперше перед вишем замаячіла можливість провести демократичні вибори.

У першому турі брали участь шість кандидатів (одна з претенденток зняла свою кандидатуру напередодні). Вони зустрічалися з електоратом, оприлюднили виборчі програми. 18 вересня відбулися, власне, перші в історії НМАУ дебати між кандидатами на бажану посаду.

Балотувалися: Михайло Мимрик (саксофоніст, доцент кафедри духових і ударних інструментів), Юрій Чекан (музикознавець, в.о. професора), Дмитро Гаврилець (альтист, завідувач кафедри струнно-смичкових інструментів), Євгенія Басалаєва (піаністка, колишня завідувачка кафедри камерного ансамблю, звільнена В.Рожком), Максим Тимошенко, який активно оскаржував своє відсторонення, і екс-ректор Володимир Рожок.

юрий чекан

Юрій Чекан

 

За підсумками першого туру (20 вересня), голоси розподілилися так: М.Тимошенко — 142, Ю.Чекан — 111, В.Рожок — 101, М.Мимрик — 100, Д.Гаврилець — 13, Є.Басалаєва — 2.

II тур пройде 28 вересня. І в ньому братимуть участь Тимошенко й Чекан, котрі набрали максимум голосів.

Акцент суперництва помітно змістився. Тепер опонентом активного й успішного Максима Тимошенка став 58-річний в.о. професора НМАУ Юрій Чекан, авторитетний викладач, який багато працює зі студентами.

Новий кандидат у ректори 39 років пов’язаний із Київською консерваторією, до якої вступив 1979 року. Його біографія і кар’єра розвивалися завдяки розуму й чесній праці вченого. Музикознавець, викладач, випускник аспірантури (1992), докторантури (2005) — плоть від плоті НМАУ. Паралельно він закінчив Інститут міжнародних відносин столичного університету ім. Т.Шевченка й отримав диплом магістра міжнародного права (2001). Кандидат мистецтвознавства (1992), доцент (1994), доктор мистецтвознавства (2011), лауреат премії ім. М.Лисенка (2013), в.о. професора кафедри історії світової музики (2017).

Чекан викладає аналіз музичних творів, історію музики, музичну критику і ще чотири курси. Він працював за сумісництвом і в інших вишах, завідував кафедрою в Ніжинському педагогічному університеті, був головним редактором журналу “Арт-лайн”…

У передвиборних програмах кандидатів є чимало схожих пунктів. Не зупиняючись на деталях, можна передбачити, що сильним боком Тимошенка будуть ділові зв’язки, впливовість і економічні можливості, а сильний бік Чекана — професіоналізм, розуміння завдань процесу підготовки музикантів, розвиток вишу в напрямі якості навчання. І, впевнена, недопущення відторгнення приміщення консерваторіі, на яку зазіхають всі, хто завгодно, і багато років.

Запитання: не виключено, що виборці (а це колектив викладачів і співробітників музакадемії і певна квота від студентів), які в першому турі віддали голоси за інших кандидатів від альма-матер, спрямують ці ж голоси на користь теперішнього єдиного свого представника — музиканта, вченого й педагога?

Найближче майбутнє покаже.

Текст надруковано 25 вересня 2018 року у газеті “Дзеркало тижня”: https://dt.ua/ART/kabinet-rektora-pro-et-contra-289372_.html